Тому, хто свого часу (нехай це буде навіть 30-40 років тому), власним талантом і здібностями робив футбол «грою мільйонів», зустрічати славний ювілей наодинці зі старими фото та здобутими нагородами не загрожує. Принаймні, у випадку з Валентином Пілецьким на футбольному майданчику зібралося чимало з тих, хто пліч-о-пліч у 70-80-90-х трощили суперників вдома і на виїздах. А ще – тренери, перші наставники, колишні принципові опоненти, а усі разом – багаторічні друзі. Подібні святкові зустрічі завжди наповнені особливим колоритом: у воротах проти ювіляра, припустимо, може грати його давній друг, з котрим вони пройшли шлях від дитячого й юнацького до дорослого і ветеранського футболу.

Кого не візьми із колишніх бердичівських футболістів, мало не всі пройшли через руки Леоніда Копитка, котрий на цій ювілейній зустрічі, до речі, виконував роль судді. Валентин Пілецький не став виключенням: до місцевої ДЮСШ він прийшов у 9 років. Перший вчитель згадує: із самого початку він мав надію, що з цього хлопчака виросте не лише здібний гравець, а й хороша людина. І тренерські надії виправдалися.

У 84-му Валентин Пілецький увійшов до зіркової когорти команди «Прогрес», очолюваної Олександром Репутацьким. Увійшов, аби стати на місці одного з найголовніших «прогресівських» захисників – центрального переднього. Не раз здобував обласне чемпіонство, двічі вигравав Кубок України.

У часи його дитинства грати у футбол було модно і престижно, згадує сам ювіляр. Тож довго над тим, спробувати себе у цій грі чи ні, він не роздумував. Футбол йому підкорився, за що пан Валентин, у першу чергу, дякує двом своїм головним наставникам.

Пілецький – це той випадок, коли справжньому профі судилося грати, здебільшого, в аматорських командах, говорить про ювіляра Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Мілетій Бальчос. Сьогоднішній малечі, закоханій у м’яч, переконаний, пішло би лише на користь знайомство з історією колишнього футболу, славним творцем якої, серед інших, був і ювіляр.

Валентин Пілецький був успішним футболістом і вже багато років є не менш успішним бізнесменом. Що, втім, абсолютно не заважає йому двічі на тиждень віддаватися улюбленій грі разом із друзями-ветеранами та уважно слідкувати за футбольним життям країни і рідного Бердичева.

Кого не спитаєш про ювіляра, мало не усі сходяться на одному: Пілецький – це позитив, успіх, відданість сімейним цінностям, це справжній чоловік, в якому залишилося щось прекрасне від дитини. А ще, кажуть, ювіляр є прикладом багаторічної вірності футболу. Сам іменинник на таку характеристику реагує стриманою скромністю. Зауважує лише, що футбол вже давно зі стійкого хобі перетворився на частину його самого.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш