| Для початку, давайте глянемо на загальнокомандні здобутки. Всього в осінній частині чемпіонату другої ліги було проведено 20 турів, в яких «Нива» зіграла 18 ігор (1 гру ми пропускали згідно календаря, а другу «завдяки» несприятливим погодним умовам – снігопаду, який завадив провести гру з «Іллічівцем-2»). В цих 18 іграх вінничани здобули 7 перемог, 3 нічиї і 8 поразок, забили 23 голи і 24 пропустили. На фініші 2016 року ці результати трансформувалися у 10 місце у турнірній таблиці. Як бачимо, це показники «міцного середняка з амбіціями». Вдома: 8 ігор – 5 перемог, 1 нічия, 2 поразки = 16 очок. Різниця забитих – пропущених 16:10. (В середньому забивалося 2 голи за гру). Цікаво, що на початку сезону «Нива» гірше виступала вдома, зазнавши у рідних стінах дві прикрих поразки. Але ці втрати компенсувались двома перемогами на виїзді. Далі в чемпіонаті подібних колізій не траплялось і вінничани стали стабільно набирати «домашні» очки і так само стабільно втрачати їх у виїзних іграх. При таких розкладах дві виїзні нульові нічиї можна вважати здобутком. У гостях: 10 ігор – 2 перемоги, 2 нічиї, 6 поразок = 8 очок. Різниця забитих – пропущених 7:14. (В середньому забивалося 0.7 голів за гру) В цілому, гостьові результати не катастрофічні, зважаючи на те, скільки очок було втрачено в останніх турах на хвилинах, доданих арбітрами. Втома, розконцентрованість, психологічна і тактична неготовність втримати необхідний результат вилилось у втрату декількох очок. Але давайте будемо оптимістами – ці показники можна підтягнути. Головним позитивним моментом можна вважати, що у весняній частині чемпіонату ми проводимо вдома на дві гри більше, ніж на виїзді. Так, суперники непрості, але хто обіцяв, що буде легко? Нагадаємо суперників: Вдома: «Балкани», «Нікополь», «Жемчужина», «Мир», «Рух», «Арсенал», «Реал Фарма», «Ільічівець-2». В гостях: «Металург», «Кремень», «Кристал», «Поділля», «Інгулець-2», «Тепловик». На додачу до командних здобутків, скажу, що «Нива» 5 ігор з 18 зіграла на «0». Одну гру програла з різницею в три голи (0:3 «Руху»), а також один раз виграла з різницею в чотири голи (4:0 «Поділля») Якщо спробувати розібратись, на яких хвилинах «Нива» більше забивала, вимальовується така картина: 0 – 10 хвилина – 2 голи 11 -20 хвилина – 1 гол 21 – 30 хвилина – 3 голи 31 - 40 хвилина – 4 голи 41 – 45 хвилина – 0 45 + хвилина - 0 Всього у перших таймах забито 10 голів. Цікво, що рівно половина з них на рахунку Бобовича, який усі свої 5 голів забив у перших таймах. Отже, дивлячись на хвилини - «Швидкий гол» і «Стартовий натиск господарів» - це не наше. І це погано. Зазвичай, швидкий гол дуже допомагає командам і заставляє нервувати суперника. Сильною видається друга половина перших таймів, в яких було забито сім голів. 46 – 55 хвилина – 1 гол 56 – 65 хвилина – 1 гол 66 – 75 хвилина – 4 голи 76 – 85 хвилина – 2 голи 86 – 90 хвилина – 2 голи 90 + хвилина – 3 голи Всього у других таймах забито 13 голів. Другу половину ми проводимо дещо результативніше, причому, так само, початок тайму, зазвичай, виходить невиразний і повільний, що відображається у лише двох забитих голах. Кінцівка гри значно результативніша. Особлива подяка Ярославу Браславському, який забив у других таймах п ять голів. Тепер про сумне. На яких хвилинах «Нива» пропускала. 0 – 10 хвилина – 2 голи 11 -20 хвилина – 2 голи 21 – 30 хвилина – 2 голи 31 - 40 хвилина – 5 голів 41 – 45 хвилина – 1 гол 45 + хвилина - 0 Всього у перших таймах пропущено 12 голів. Особливої логіки і закономірності немає, крім сплеску результативності наприкінці першого тайму. Мабуть, втома дається взнаки. А так… Небезпеки біля наших воріт можна чекати у будь-яку хвилину. 46 – 55 хвилина – 0 56 – 65 хвилина – 4 голи 66 – 75 хвилина – 1 гол 76 – 85 хвилина – 4 голи 86 – 90 хвилина – 1 гол 90 + хвилина – 2 голи Всього у других таймах пропущено 12 голів. Тут також є два сплески, які, втім, не ведуть за собою якихось особливих висновків і закономірностей. Слід лише зазначити, що на останніх хвилинах ми пропускали лише у останніх турах. Тепер поглянемо на те, хто ж провів найбільше ігор у складі «Ниви». Можливо, когось це здивує, але у всіх матчах приймали участь лише три гравці – Попов, Маляренко і Браславський,які провели 18 ігор. Тут слід зауважити, що Маляренко з цих 18 ігор 14 разів виходив на заміну! По одному пропуску у Бобовича і Колінса (17). Ще троє гравців провели по 16 ігор. Це Момотенко, Загалевич і Поліщук. Далі список виглядає так: Борячук, Коломиець – 15, Кулініч, Когут – 14, Іоша – 13, Паньковецький – 11, Заторский, Ключик – 7, Яськов – 6, Костенко, Бабийчук – 4, Малахов – 1, Cослюк – 0 Але головне – не кількість проведених ігор, а кількість хвилин, проведених на полі. І тут вже зовсім інші лідери - Колинс – 1514, Браславський – 1501, Момотенко – 1440, Перше, що кидається у очі, це те, що лідерами у хвилинному еквіваленті є найстарші, найдосвідченіші гравці. Це певний сигнал для молоді – треба напрацьовувати витривалість, підвищувати стабільність і якість гри для того, щоб стабільно потрапляти у стартовий склад і грати без замін, адже від цього залежить ваше професійне майбутнє. Хочете за рік-два грати у вищій лізі? За три роки опинитись у збірній України? Працюйте! Викладайтесь в кожній грі, як у останній, найважливішій у вашій кар єрі… Не змарнуйте свій шанс! Але це лірика. Тепер по персоналіям. 1. Нгаха Колінс. Провів на полі 1514 хвилин. Забив 2 голи. Отримав 3 жовтих картки. Лідер. Капітан. Мотор команди. Технар, непередбачувані, стрімкі дії якого безліч разів ставили в тупик суперників і розганяли атаки «Ниви». Професіонал, який завжди викладається на 100%. Улюбленець вболівальників і просто хороша людина, яку поважають усі. Футболіст, без якого важко уявити нинішню «Ниву». Хотілося б, щоб Нгаха грав за нашу команду максимально довго. 2. Ярослав Браславський. Провів на полі 1501 хвилину. Забив 7 голів. Отримав 2 жовтих картки. Один з лідерів. Таранний форвард. Боєць. Найкращий голеадор команди. Забивав, в середньому, один гол за 214 хвилин. В плюсах – хороший, сильний удар з будь-якої відстані, вдалий вибір позиції, вміння продавити. Створює дуже багато моментів, але реалізація поки що є не належному рівні. Це головний мінус. Також необхідно підтягнути швидкісні якості. В цілому, Ярослава можна вважати одним з небагатьох «недоторканих», які просто мають бути у складі. Ми чекаємо від нього наприкінці сезону 15-16 забитих голів. Найкращим матчем, можливо, можна вважати гру з запорізьким «Металургом», коли Ярослав оформив дубль, хоча міг забити і значно більше. 3. Дмитро Момотенко. Провів на полі 1440 хвилин. Забив 1 гол. Отримав 1 жовту картку. Віце-капітан. Один з найбільш досвідчених гравців у нинішньому складі. Мабуть, один з найбільш стабільних гравців «Ниви». Тренер завжди може покластись на нього і знати, що отримає від цього гравця на полі. Забив один гол «Суднобудівнику». 4. Дмитро Попов. Провів на полі 1410 хвилин. Гравець, який непомітно робить свою справу – ні забитих голів, що, втім, цілком нормально для захисника, ні жовтих карток. На початку сезону проводив на полі дуже мало часу, але потім виграв конкуренцію і закріпився в основному складі. Серед головних недоліків – вибій м яча «на винос». Дмитрові слід пам ятати, що атака «Ниви» розпочинається із захисту, а це означає холоднокровність і точний перший пас. 5. Олександр Борячук. Провів на полі 1344 хвилини. Отримав 3 жовтих картки. Напевно, Олександр мріє колись вийти на поле у складі «Шахтаря» разом з рідним братом, який дуже яскраво заявив про себе в цьому сезоні. Але для цього необхідно багато працювати. Незважаючи на те, що користувачі нашого сайту визначили Олександра кращим захисником «Ниви» 2016 року, візьму на себе відповідальність сказати, що захист – це не його. По-перше, ну, дуже багато разів Борячук «втрачав» суперників на своєму фланзі, по-друге, вочевидь, йому більше до вподоби бути під нападаючими. Плюси – непоганий дальній удар, останній пас, витривалість. Мінуси, які необхідно виправити – програє боротьбу, ненадійність у захисті. Тренери намагались з нього зробити другого Косовського, який закриває усю ліву бровку, але… мабуть, зарано. 6. Артем Кулініч. Провів на полі 1260 хвилин. Забив один автогол. Сама надійність. «Воротар від Бога». Дуже важко порахувати, скільки разів він рятував команду від голу, демонструючи дива реакції. Слід також згадати завжди добре відношення Артема до ультрас і вболівальників. Цей футболіст завжди, навіть після поразок, підходив до сектору ультрас і дякував за підтримку. Про мінуси мова іти не може, хіба що можна згадати трагічний автогол у виїзній грі з «Енергією», який мабуть, вартував втрати очок. Але ж це футбол. Буває... Натомість, згадується багато хороших ігор – з «Балканами», «Миром», «Кристалом», та іншими… Артеме, дякуємо за гру! 7. Владислав Когут. Провів на полі 1206 хвилин. Отримав 4 жовтих картки. Досить невдалий початок сезону, коли у нього було багато помилок, а значить і багато претензій по його грі. Але згодом він почав виправляти помилки, більше і якісніше працювати на атаку, і, відповідно, прогресувати! А це головний плюс. 8. Володимир Поліщук. Провів на полі 1203 хвилини. Забив 1 гол. Отримав 4 жовтих картки. Сезон у Володимира вийшов невдалий. Один гол за 16 ігор і 1203 хвилини для форварда це дуже, дуже погано. Тренери вірили в хлопця - ставили в основу, вболівальники вірили в нього – скандували його прізвище, коли він був на заміні, але самого головного, голів, ми від нього не дочекались. Можна багато говорити, що головне – не забиті м ячі, а командна користь. Але у кожного нападника у підсвідомості буде інша думка. Володимир за власним бажанням покинув нашу команду у міжсезоння. Побажаємо йому удачі! 9. Олександр Іоша. Провів на полі 1170 хвилин. Забив 2 голи. Отримав 1 жовту картку. Захисник, який забив два голи і міг відзначитись ще декілька разів. Це козир «Ниви», який необхідно награвати і використовувати. Що стосується дій у захисті – не краще і не гірше ніж інші захисники. Були помилки. Взагалі, в нашій команді підібралась досить рівна лінія захисту, яка в цілому може провести доволі вдалий матч, а спортити загальне враження може одна банальна помилка когось з гравців. 10. Сергій Коломієць. Провів на полі 1043 хвилини. Забив 1 гол. Отримав 3 жовтих картки. Стабільність, спокій і врівноваженість – це ті риси, які найкраще характеризують Сергія. Це, звичайно, плюс, але хотілося б більшої вибуховості, емоцій, креативу. Нагадаємо, що саме гол Коломійця приніс «Ниві» перемогу у грі з «Кристалом» 11. Денис Бобович. Провів на полі 892 хвилини. Забив 5 голів. Отримав 2 жовтих картки. Один з найбільш перспективних гравців, на яких покладаються неабиякі надії і, відповідно, великі вимоги. Забив 5 голів, але усі в перших таймах. Здається, що Денис, забивши гол, заспокоюється, вважає справу зробленою, або не забиває і втрачає настрій на гру. З цим психологічним фактором необхідно боротись, виховуючи спортивну злість. Також слід додати у витривалості, адже, вочевидь, на два тайми Дениса часто не вистачало. І все ж, давайте згадаємо голи Дениса «Нікополю», «Тепловику» - шикарні, важливі, триочкові! 12. Дмитро Загалевич. Провів на полі 885 хвилин. Отримав 4 жовтих картки. Цей футболіст, який трішки нагадує Зінченка зі збірної України, з тих, хто прогресує на очах. Досить сіро розпочавши сезон, Дмитро почав додавати і наприкінці року по праву визнавався одним з найкращих у складі «Ниви». Найбільш яскравим у його виконанні видався матч проти «Ігнульця». Буде дуже цікаво поспостерігати за цим футболістом у другому колі. 13. Ігор Маляренко. Провів на полі 797 хвилин. Забив 2 голи. Отримав 1 жовту картку. Зазвичай футболістам дуже важко увійти у гру на заміну, налаштуватись, у стислий термін проявити свої найкращі риси. Але це все не про Маляренка. Це справжній джокер, який 14(!!) разів виходив на заміну і кожен раз працював на повну потужність, своїми зусиллями принісши «Ниві» декілька очок. Наприклад, чого лише вартий гол «Іллічівцю» на останній хвилині, завдяки якому ми привезли з Маріуполя перемогу, або важливий перший гол «Інгульцю». Здається лише, що два голи, це малувато, адже хороші можливості для взяття воріт у нього з являлись майже кожну гру. Наполегливість, швидкість, боротьба. Це плюси. Хотілося б кращої результативності, бачення поля і більше гри на партнерів. 14. Євгеній Паньковецький. Провів на полі 493 хвилини. Забив 1 гол. Отримав 4 жовтих картки. Перспективний, молодий футболіст, в якому «щось є». Не так багато часу проводив на полі, але майже завжди чимось відзначався – то голом, то жовтою карткою). Багато подавав кутових, штрафних, але якось не дуже вдало, без вигадки. Над цим треба працювати. З плюсів, які можуть стати на користь нашій команді – хороший удар, бачення поля, намагання загострити, віддати розрізну передачу. 15. Віталій Заторський. Провів на полі 364 хвилини. Один з тих, з ким «Нива» попрощалась у зимове міжсезоння. І, мабуть, це вірне рішення, адже Віталій не виправдав надій і потрапляв у склад, швидше, завдяки ротації і експериментами тренерського штабу у захисній лінії. 16. Максим Бабійчук. Провів на полі 360 хвилин. Незважаючи на те, що Максим провів лише чотири гри, беру на себе відповідальність сказати, що у нас класні воротарі приблизно одного рівня! У тих іграх, які йому довелось провести, він показав хорошу, надійну гру, але від воротаря залежить далеко не все… У підтвердження моїх слів, що в «Ниві» дійсно хороші воротарі, можна навести той факт, що Бабійчук навіть встиг потрапити у збірну туру, провівши класний матч проти «Суднобудівника». 17. Максим Яськов. Провів 351 хвилину. Провів на полі небагато часу, але якщо зважати на те, що хлопцю лише 18 років і він лише наприкінці осені дебютував на професійному рівні, цей показник здається дуже пристойним. Але це лише початок – Максиму ще потрібно дуже багато працювати. Спочатку Максим не догравав епізоди, програвав боротьбу, але з кожним наступним виходом на поле він прогресував. Відзначитись голом не вдалось, але він заробив важливий пенальті і віддав результативну передачу в матчі з «Тепловиком», а значить створив результат. Тут необхідно відзначити Солов єнка, який повірив у хлопця і дав йому шанс. 18. Євгеній Ключик. Провів на полі 328 хвилин. Досить непоганий старт сезону. У грі з «Поділлям» на кубок відмітився результативною передачею, але поступово якось перестав бути помітним на полі і в решті решт, втратив місце у складі і був вимушений піти з «Ниви» у міжсезоння. Жаль. На нього покладались неабиякі надії напередодні сезону. 19. Михайло Костенко. Провів на полі 77 хвилин. А цьому хлопцю відверто не пощастило з довірою. У нього було всього 77 хвилин, щоб проявити себе, закріпитись у складі, але це дуже мало, щоб склалось повноцінне, цілісне враження. Можливо, тренерський штаб щось не влаштовувало у роботі Михайла на тренуваннях. Важко сказати. 20. Максим Малахов. Провів на полі 45 хвилин. Лише одна гра, один шанс був і у Малахова. Лише 45 хвилин. А далі травма, довга реабілітація і… туманні перспективи. 21. Євгеній Сослюк. Не зіграв у жодній грі. Євгеній досить непогано і надійно відіграв весняну частину 2016 року у основному складі «Ниви». Але з приходом Бабійчука і Кулініча міцно засів на лаву запасних, адже основні воротарі шансу проявити себе на полі не давали. Мабуть, у Євгена все ще попереду. Якщо враховувати, що «Нива» - це не тільки гравці, то можна взяти на себе сміливість розповісти про загальні враження і про тренерів, керівництво з точки зору вболівальника. Ох і не позаздриш старшому тренеру Юрію Солов єнко, який свідомо потрапив у таку «м ясорубку». З одного боку, надзвичайно високі завдання, з іншого боку, обмеження у фінансах на якісну селекцію і вкрай обмежений час на створення команди, награвання складу. Крім того, більшу частину часу він був вимушений ділити повноваження з «консультантом»Володимиром Ревою, який виглядав таким собі «сірим кардиналом» - наче і керував тренувальним процесом, але завжди був «у затінку». У підсумку року невдале положення у турнірній таблиці і знову ж таки дилема - з одного боку – підтримка більшості вболівальників, колег (Тарасенко, Циткін), команди, з іншого боку – відповідальність за взяті на себе зобов язання перед керівництвом і вболівальниками. Можна лише здогадуватись, якими були б результати, якби у Юрія Солов єнка була можливість влітку підсилити всі лінії декількома гравцями. Президент клубу Василь Вовк із задоволенням би забезпечив запити тренера стосовно гравців, але фінансовий стан нещодавно відродженого клубу не дозволяє підкріпити амбіції виконавцями. Максималізм у цілях, це, звичайно дуже добре, але він має бути підкріплений надійною фінансовою базою, але всі ми розуміємо, що не все залежить від бажань керівництва. Потрібен потужний інвестор. Слід також зазначити, що такого керівництва - відкритого до спілкування, пропозицій, підтримки ініціатив, у нас ще не було. У цьому величезна заслуга віце-президента Вадима Кудіярова і адміністратора команди Геннадія Трофименко. Залишається лише побажати, щоб керівництво клубу знайшло фінансову підтримку і продовжило шлях до цілі! Але повернемось до статистики. Тепер про жовті картки. Приємно, що «Нива» хоч у якомусь показнику на вищих сходинках. У таблиці чесної гри ми поступаємось лише «Кременю» . Тобто, достойне друге місце. Жодного вилучення, 33 жовтих картки (1.83 за гру) що досить мало. Серед лідерів-порушників досить несподівана трійка лідерів, у яких по 4 попередження – Паньковецький, Поліщук, Когут і Загалевич. 3 попередження у Колінса, Борячука, Коломійця. 2 попередження у Браславського і Бобовича. 1 попередження у Маляренка, Момотенка, Ключика і Іоші. З гравців «основи» не отримували попереджень лише Попов і Кулініч. На останньому прізвищі хотілося б зупинитись. Наші воротарі не отримали жодної жовтої картки, хоча всі знають, що футбол складається з маленьких хитрощів, які збивають фінальний натиск, нервують суперника, виводять з психологічної рівноваги. І хто знає, чи не допомогла б затяжка часу ціною жовтої картки врятувати «Ниву» від втрати очок на останніх хвилинах у декількох іграх? Чому б це не використовувати? Продовжуючи тему штрафних санкцій, згадаємо пенальти: Пробивали по наших воротах: 4 призначено (3 забито) Цікаво, що призначали нам пенальті дублями. Два в матчі з «Балканами» і ще два у грі з «Рухом». Ми пробивали по воротах суперника: 1 призначено (1 забитий Колінсом у ворота «Тепловика») Також нагадаємо 1 автогол – Кулініч.(В матчі з «Енергією») І, щоб завершити тему голів, нагадаємо список бомбардирів «Ниви»: 1 – Браславський - 7 голів. 2 – Бобович – 5 голів. 3 – Колінс – 3 голи. 4 – Маляренко – 2 голи. - – Іоша – 2 голи. 5 – Поліщук – 1 гол. - – Паньковецький – 1 гол. - - Коломієць – 1 гол. - - Момотенко – 1 гол. А тепер поглянемо на заміни: Гравці, яких міняли. Які уходили з поля. Бобович – 15 разів був замінений. Ключик – 5 разів був замінений. Загалевич – 4 рази був замінений. Паньковецький – 4 рази був замінений. Коломієць – 3 рази був замінений. Браславський – 3 рази був замінений. Поліщук – 3 рази був замінений. Яськов – 3 рази був замінений. Колінс – 2 рази був замінений. Борячук – 2 рази був замінений. Когут – 1 раз був замінений. Малахов – 1 раз був замінений. Костенко – 1 раз був замінений. Момотенко - 1 раз був замінений. Попов - 1 раз був замінений. Маляренко – 1 раз був замінений. Заторський – 1 раз був замінений. Отже, без замін лише воротарі і Іоша. Гравці, які виходили на заміну: Маляренко – 14 разів виходив на заміну. Загалевич – 7 разів виходив на заміну. Паньковецький – 7 разів виходив на заміну. Поліщук – 5 разів виходив на заміну. Костенко – 3 рази виходив на заміну. Коломієць - 3 рази виходив на заміну. Заторський – 3 рази виходив на заміну. Попов – 3 рази виходив на заміну. Ключик – 2 рази виходив на заміну. Бобович – 2 раз виходив на заміну. Браславский – 1 раз виходив на заміну. Яськов – 1 раз виходив на заміну. Тут вже трішки інша картина. Окрім трьох воротарів на заміну не виходили Колінс, Борячук, Когут, Малахов, Іоша і Момотенко. Тобто, лише Олександр Іоша в усіх своїх 13 іграх провів на полі по 90 хвилин. І на сам кінець. Вболівальники. Мабуть, вони є однією з тих складових частинок нашого клубу, якими можна пишатись. Відвідуваність у домашніх іграх «Ниви» складає, в середньому, 1850 глядачів, що дозволяє нашій команді займати почесне третє місце у загальному заліку команд другої ліги, поступаючись «Тепловику» (2906 глядачів) і «Поділлю» (2813 глядачів) Игорек niva.vn.ua |
