Це зовсім не означає, що виглядав маленьким і хирлявим, якими уявляються всім нам люди азіатських і далекосхідних національностей. На відміну від них наш “китаєць” виглядав досить солідно.

Цей гравець більше мав потяг до руйнівних дій у межах і на підході до і штрафного майданчика, займаючи місце центрального захисника, але не упускав моменту потривожити воротаря суперників потужним ударом з далекої відстані. На футбольному полі Віктор був справжнім бійцем, досить незручним практично для будь-якого нападаючого, умів “прочитати” черговий

хід суперника і правильно вибрати позицію.

Образ не прощав. Причому,"мстив" досить вишукано, звалить суперника, виговорюючи йому при цьому, очевидно, далеко не приємні слова, а сам у той же час, використовуючи багату міміку і жести, як артист, робить вигляд перед суддями і глядачами, що все сталося зовсім випадково і він тут явно ні при чому.

Юн-Чен-Ян провів у складі , ”Локомотива” дев’ять сезонів (1958-1966рр.), і в 32 роки закінчив виступи. За цей період зіграв у чемпіонаті І 262 матчі, забив при цьому чотири м’ячі. На його рахунку більше десяти кубкових зустрічей, він брав також участь і в міжнародних іграх.

За кількістю проведених у рядах “Локомотива” ігор у чемпіонатах він займає почесне десяте місце серед інших вінницьких футболістів.

Після завершення активних виступів у спорті Віктор Юн-Чен-Ян виїхав з Вінниці і за даними, які є в нас, нині проживає у Москві.

На знімку: ось і зараз “китаєць” (перший справа) зробив усе для перемоги.

Юрій Михалюк.

Статтю надіслав Загоруйко Л.