Кондратюк прощатися з провідним клубом області не збирався. І цей факт у деяких любителів футболу на перших порах викликав здивування, оскільки Віталія до розряду «зірок» зараховувати було рано, якихось значних, видатних подвигів за ним не спостерігалось. А Кондратюк і не претендував на лавровий вінок переможця — просто виконував свою роботу, «возив» довірений йому рояль, на якому грали інші...

Як ви уже здогадались, нашим гостем у рубриці «Інтерв’ю» є вихованець криворізького футболу, котрий пустив, сподіваємось, глибоке коріння на Вінниччині, Віталій Кондратюк. Йому й адресовано ряд запитань.

— Віталію, твій спортивний шлях був пов’язаний з негучними іменами клубів другої української ліги. І раптом — запрошення у вінницьку «Ниву» — команду вищого дивізіону. Як вважаєш, на чому базувалась ця протзиція? І хотілось би почути про твої перші відчуття в колективі такого високого рангу.

— На матчі з участю бершадської «Ниви» не раз-не два навідувались представники і керівники «Ниви » вінницької — І. Гатауллін, П. Касанов, М. Петров. Хлопці нашої команди знали, що йде своєрідний перегляд і старались продемонструвати свої кращі якості, незважаючи на те, що мета цих вояжів, як нам пояснили, була пов’язана лише з форвардом Олександром Шевченком. Так воно і вийшло — Саша отримав запрошення до Вінниці... Разом зі мною.

Що и казати, спочатку розгубився, але часу на осмислення багато не відвели — одразу ж поставили на гру з «Ворсклою», «Прикарпаттям». Несподіваність І настороженість почали переростати в прагнення розкрити свої можливості, допомогти хлопцям вистояти в гонці на виживання в лізі. На жаль, той сезон ми програли.

— Як ти вважаєш, чому з численного бершад-ського «десанту» (Шевченко, Анісім, Подвальний, Сивагін, Веретинський) тільки Кондратюк закріпився у Вінниці?

— Очевидно, тренерський штаб задовольнила моя гра, ставлення до справи, яку доручили. Можливо, відіграли ключову роль ще якісь фактори, про які мені не відомо. Вважаю, що деякі хлопці могли би донині виступати за вінницьку «Ниву» — рівень їхньої підготовки відповідає класу команди, але після пред’явлених їм претензій ламались психологічно і приймали рішення повернутись туди, де легше. Думаю, що все ще для нас складеться вдало і ми { разом пограємо вище, ніж у другій лізі.

— Повернемось у недалеке минуле. Як криворожець Кондратюк знайшов своє місце у вінницькому футболі?

— На Поділлі я опинився волею долі, яку «підкорегував» Дмитро Михайлович Заболотний — президент ФК «Нива» (Бершадь). Справа в тому, що після закінчення СДЮШОР «Кривоас-84» і нетривалого виступу за «Кривбас-2» на першість КФК на запрошення Дмитра Михайловича опинився в колективі «Спорт-Інвест», який він очолював. Сталося так, що наш керівник перебрався в подільський край, а оскільки без футболу Д. Заболотний жити не може, то зайнявся справами авторитетної в області бершадської команди, яка практично одразу отримала статус професійної. Пов язавши з ним ще в Кривому Розі свою футбольну кар’єру, ми — «велика сімка» гравців прийняли рішення їхати за ним.

— Чи відчувалося, що ви граєте за фарм-клуб команди вищої ліги?

— По великому рахунку, ні. У кожної команди були свої конкретні завдання і, наскільки я знаю, — джерела фінансування. Відрізнялись і системи підготовки до ігор, тактичне мислення тренерів обох колективів і тд. Точкою дотику була спільна заявка на чемпіонат і в цьому зв’язку можливість обміну гравцями.

— В «Ниву» ти був запрошений на місце «ліве-ро». Однак за останній рік тобі довелося пограти і переднім і крайнім захисником, «по гравцю», опорним півзахисником. З чим зв’язані ці трансформації?

— Тільки не зараховуйте мене до універсальних футболістів. У цьому напрямку мені ще працювати і працювати. І вчитися. А «пересування» на футбольному полі безпосередньо залежать від тренерської установки, йому видніше, хто і на якому місці сьогодні більш потрібен.

— Наша команда практично повністю поновилась у цьому сезоні. Чи стало легше або складніше грати з новими, але більш досвідченими футболістами?

— Навіть не задумувався раніше над таким запитанням. Просто виходжу на поле виконувати ту роботу, ялу мені доручено. Звичайно, коли в команді грають майстри високого класу, відчуваєш себе краще, впевненіше. Скоріше знаходиш спільну мову, взаєморозуміння, знаєш, що у випадку допущеної помилки можеш розраховувати на підстраховку. У нинішньому складі «Ниві» виділив би Циткіна, Руснака, Запорожченка, котрі в потрібний момент дають правильні підказки.

— З чим, по-твоєму, пов'язані деякі поразки команди у другому колі першості? І яким тобі бачиться «вінницький фінт»?

— Закон футболу простий: форварди зобов’язані забивати, а захисні лінії—не пропускати. Порушення закону карається програшами. Так що'звинувачувати в поразках команди потрібно в першу чергу нас, футболістів «Ниви». Значить, не допрацювали, не виконали план на гру.

Як складеться турнірна доля колективу, не знаю. Знаю лише одне — будемо боротися за результат до завершального туру першості.

Віталій Кондратюк — захисник. Народився 16.04.1975 року в місті Кривий Ріг.

У футболі з семи років. Перший тренер — М.В. Візнюк.

Виступав за команди: «Кривбас-2», «Спорт-Інвест» (Кривий Ріг), «Нива» (Бершадь).

Не одружений.