Цей гравець перебуває нині, як кажуть, саме у «футбольному віці». Якраз у 26 років футболіст повністю формується як спортивна особистість, ігровий досвід
набуває контурів майстерності і загадок у самій грі стає все менше.
У Вінницю Костянтин прийшов цілком зрілим для виступів серед команд вищої ліги і його появу в рядах «Ниви» можна класифікувати як одне з найбільш
вдалих надбань у цьому році.
Пропонуємо вашій увазі фрагмент нашої бесіди з К.Сосенком. Яка дасть можливість ближче познайомитись з ліберо вінницької команди.
– Почнемо з традиційного запитання: як проліг твій шлях у великий футбол?
– Як і багато моїх ровесників, був зарахований у Кіровоградську СДЮШОР, по закінченню якої запросили в Дніпропетровський спортінтернат. Саме тут,
можна відзначити, я вперше прилучився до справжнього футболу, адже виступав за дублюючий склад дніпропетровського «Дніпра».
Після закінчення в 1986 році спортивного інтернату разом з А.Канчельскісом повернувся додому, в Кіровоград, де і відбувся мій дебют у командах майстрів.
Армійська служба пройшла в Києві, потім знову «3ірка», в подальшому отримав запрошення Ю.Коваля в Олександрію. А що було згодом – ви знаєте.
– І все таки, чим був обумовлений твій перехід у вінницьку «Ниву»?
– У «Поліграфтехніці» склалася неординарна ситуація. Погіршилися матеріально-фінансові умови, почалось «бродіння» в керівному складі клубу, що одразу
ж відбилось на результатах виступів у 4-му чемпіонаті. Тобто, порушилась та благополучна в моральному плані гармонія, яка зв'язувала колективи довгі роки.
У зв'язку з тим, що строк мого контракту з «Поліграфтехнікою» завершився, я і відгукнувся на пропозицію І.Ф.Гатауліна переїхати до Вінниці.
– Чи була впевненість у тому, що одержиш постійне місце в основі команди?
– Мене запрошували в «Ниву» у дуже непростий для неї час. Адже тоді на порядку денному стояло питання про збереження місця серед колективів вищої
ліги і одним з аргументів мого вибору був такий – зміцнити захисну лінію. Але якихось гарантій, звичайно, ніхто не давав і все залежало від мене і моєї гри.
Поки що, думаю, вдається.
– Костянтине, від кого ти отримуєш найбільшу допомогу під час матчів, поза футбольним полем?
– 3і всіма без винятку хлопцями з команди стосунки рівні, дружні. Але найтісніші узи зв'язують мене з Леонідом Гайдаржи, котрий готовий у будь-яку
хвилину прийти на виручку. А от у самій грі взаєморозуміння необхідно ще відпрацьовувати, шукати, бо часу для того, аби «притертися» один до одного,
було досить мало. Але наша команда має хорошу перспективу, хлопці ростуть на очах, і я впевнений, що незабаром це неодмінно дасть хороші плоди.
(З програмки до матчу ФК «Нива»)
Досьє
Костянтин СОСЕНКО.
Полное имя Константин Фёдорович Сосенко
Родился 26 сентября 1969 (40 лет)
Кировоград, СССР
Гражданство Украина
Рост 180 см
Вес 73 кг
Позиция защитник
Перший тренер – В.С.Повстенко.
Биография
Футбольная карьера
Начал профессиональную карьеру в кировоградской «Звезде» во Второй лиге СССР.
С 1992 года по 1995 год выступал за «Полиграфтехнику».
Зимой 1995 года попал в винницкую «Ниву».
В Высшей лиге дебютировал 21 апреля 1995 года в матче против иванофранковского «Спартака» (3:1).
После играл за днепропетровский «Днепр», киевский ЦСКА, «Борисфен», иванофранковские «Спартак» и «Черногору».
Профессиональную карьеру закончил в узбекском клубе «Пахтакор».
После играл в любительских клубах «Европа» (Прилуки) и «Заря» (Гайворон).
Один из первых в Украине стал лицензированным футбольным агентом. Основатель футбольного агентства С.В.С.
Среди его клиентов — Руслан Бидненко, Владимир Гоменюк, Александр Ковпак, Павел Пашаев, Ярослав Ракицкий, Виталий Рева, Сергей Симоненко,
Евгений Чеберячко.
Личная жизнь
Сосенко живёт в Киеве.
Женат, воспитывает дочь Софию.
Карьера
Клубная карьера
1988—1991 Звезда (Кировоград) 95 (1)
1992—1995 Полиграфтехника 123 (0)
1995—1996 Нива (Винница) 42 (0)
1996—1998 Днепр (Днепропетровск) 31 (0)
1997 ЦСКА (Киев) 11 (0)
1998—1999 Борисфен 24 (0)
1999—2000 Спартак (И.-Ф.) 32 (0)
?1999 Черногора (0)
2000—2001 Пахтакор
2002—2003 Европа (Прилуки) ААФУ
2004 Заря (Гайворон) ААФУ
2009 Заря (Гайворон) ААФУ